Як самостійно підготуватись до олімпіади
1 крок
Після того, як ви визначилися з вибором предмету для
олімпіади, необхідно відразу ж почати підготовку. Прочитання шкільного
підручника вам не допоможе, необхідне поглиблення, наприклад, енциклопедії та
поглиблені матеріали, уважно взяти в бібліотеці великі, без картинок, старого
видання книги, саме вони мають багато інформації, яка допоможе вам на олімпіаді
2 крок
Можливо ваш викладач підготує вас до майбутньої
олімпіади, але якщо цього не сталося, попросіть допомоги у своїх рідних, все-таки
вони також вчилися в школі
3 крок
Пошукайте в інтернеті завдання з минулих олімпіад,
повирішувати завдання із зірочкою, а також просто попрактикуйтесь.
4 крок
Тепер, коли до олімпіади залишився день, розслабтеся,
забудьте про енциклопедії, подивіться новинки кіно, проведіть день з людьми які
вас підтримають. Прогуляйтеся по вулиці, щоб збагатити мозок киснем. І
Найголовніше - Виспіться! Голова повинна працювати, а не боліти на наступний
день.
5 крок
На ранок випийте гарячий чай з 5-ма ложками цукру, а
також пару зефірок. Не намагайтеся зазубрити матеріал, повторити що-небудь,
Тільки заб'єте голову певними знаннями, а все що повторювали забудете
6 крок
Тепер найголовніше - тактика. Заведіть будильник, він
вас повідомить про те, що залишилося 20 хвилин до кінця олімпіади. Визначте яку
максимальну кількість балів можна набрати за завдання і теорію. Чим більша
кількість можливих набраних балів, тим більше відводите часу на це. Першим
ділом вирішуйте теорію. Якщо ви довго обмірковуєте відповідь, то відразу ж
переходите до наступного питання. Про скануйте очима завдання і розташуйте їх у
порядку легкості для вас. Якщо ви не можете вирішити завдання, то напишіть
початкове рішення, у багатьох олімпіадах бали нараховуються поступово. І ось
дзвонить будильник, приступайте знову до теорії, якщо ви сумніваєтеся у
відповіді і за неправильну відповідь нараховується мінус, то краще залиште
завдання у спокої. Залишилося час? Перевірте завдання.
Приклади розв'язування географічних задач
ЯК УСПІШНО ВИКОНАТИ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ?
(пам’ятка учасникові олімпіади)
Завдання теоретичного туру, як правило, виконують у зошиті в
клітинку. Перша (лицева) сторінка зошита не заповнюється, вона призначена для
виставлення оцінок членами журі. При написанні відповідей на завдання не
забувайте залишати поля (навіть якщо вони не проведені). На них члени журі
роблять помітки й зауваження. Будь-яких виділень тексту відповіді іншим
кольором, підкреслюванням, а також будь-яких сторонніх позначок у роботі не
допускається.
Починайте давати відповідь з будь-якого завдання за
черговістю, пронумерувавши його цифрою, якою воно позначене в комплекті завдань
(одні з учасників вирішують починати з найскладнішого завдання, інші дають
відповідь на те з них, яке вони найкраще знають). Кожне нове завдання слід
починати з нової сторінки. Не залишивши місця після відповіді на попереднє
питання ви можете пізніше згадати важливу інформацію, але записати її не
зможете. Різні дописки й виправлення погіршують загальне враження про вашу
роботу в членів журі.
Уважно прочитайте й усвідомте суть отриманого завдання. Дуже
часто учасник отримує низьку оцінку через те, що не цілком зрозумів суть
питання, і його зусилля пропали марно. На чернетці складіть план відповіді. На
питання слід відповідати строго по його суті, конкретно але якомого більш точно
й повно. Не потрібно викладати матеріал, який прямо не відноситься до теми
завдання – вам може не вистачити часу на виконання інших завдань. Пам’ятайте,
що слід чітко давати визначення понять, аргументувати положення, що доводяться
прикладами, де потрібно – поясненнями; у кінці виконаного завдання робити
узагальнення й висновки. Якщо завдання складається з кількох підзавдань, то
відповіді необхідно давати на кожне з них.
Задача на визначення місцевого часу
Якщо місцевий час у Харкові становить 13 год, то на якому меридіані буде 14 год?
Розв’язання:
Визначаємо за атласом для 8 класу географічну довготу Харкова - 36º сх.д.;
Визначаємо різницю у часі між Харковом і шуканим меридіаном: 14 год – 13 год = 1 год;
Далі визначаємо різницю в градусах між шуканим меридіаном і м. Харків:1 год = 60 хв, а 4 хв = 1º, отже: 60 хв : 4 хв = 15º;
Оскільки час на шуканому меридіані більший і становить 14 год, то зрозуміло, що цей меридіан знаходиться східніше від Харкова, тому і географічна довгота цього меридіана буде більшою: 36º сх.д. + 15º = 51º сх.д.
Відповідь: 14 год за місцевим часом буде на меридіані 51º сх.д.
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
Теорія і задачі з розв"язками до теми "Літосфера"
Літосфера – це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора і верхній шар мантії.
При вивченні теми «Літосфера» звертається увага на такі поняття, як абсолютна і відносна висота.
Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот. Абсолютна висота – це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.
Відносна висота – це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою:
h = h1 – h2 , де h – відносна висота, h1,h2 – абсолютна висота 1 і 2 пунктів.
Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.
Задача 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.
Розв’язок: Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою – Маріанський жолоб – 11022 м. Тому відносна висота буде становити 19870 м:
8848 м – (– 11022 м) = 19870 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.
Задача 2. Обчисліть відносну висоту між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія.
Розв’язок: Найвищий пункт материка Євразія – гора Джомолунгма (8848 м), а найнижчий – западина Мертвого моря (– 400 м). Отже, відносна висота буде становити 9248 м:
8848 м – (– 400 м) = 9248 м
Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія становить 9248 м.
Задача 3. Найнижчий пункт Північної Америки (Долина Смерті) знаходиться нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчим і найвищим пунктами становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищого пункту материка та вкажіть його назву.
Розв’язок: 6279 = Х – (– 85)
Х = 6279 м + (– 85м) = 6279 м – 85 м
Х = 6194 м
Відповідь: найвища точка Північної Америки – гора Мак-Кінлі – має висоту 6194 м.
Розв’язування задач з переведення числового масштабу
в іменований і навпаки (Задачі для 6 класу на масштаб з розв"язками)
Задача 1.
Переведіть числовий масштаб настінної фізичної карти України в іменований.
Розв’язання: Учні визначають, що числовий масштаб карти 1: 1 000 000.
А це означає, що 1 см на цій карті відповідає 1 000 000 см на місцевості.
1 000 000 см потрібно спочатку перевести у метри, а потім у кілометри. Якщо 1 м = 100 см, то тоді 1 000 000 : 100 = 10 000 м (перевели сантиметри у метри).
1 км = 1 000 м, значить 10 000 : 1000 = 10 км (перевели метри у кілометри).
Отже, іменований масштаб карти: в 1 см 10 км.
Відповідь: в 1 см 10 км.
Задача 1
Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.
Розв'язання:
для того щоб визначити масштаб карти, потрібно скласти відношення відстані на карті до відстані на місцевості:
М = Lк : Lм = 48 см : 480 км =1 см : 10 км
Ми отримали іменований масштаб в 1 см 10 км, який переведемо у числовий, тобто кілометри переводимо в сантиметри: 1 : 1 000 000.
Відповідь: масштаб карти 1 : 1 000 000.
Задача 2
Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см.
Розв'язання:
для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник – це відстань на глобусі між двома об'єктами, а знаменник – відстань між цими об'єктами на місцевості.
1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості.
Потрібно 10° (10° - 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1°меридіана, яка, як відомо, становить 111,1 км: 10° х 111,1 км= 1111 км;
2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома - 2,2 см:
М = Lг : Lм = 2,2 см : 1111 км = 1 см : 500 км
Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий: 1 : 50 000 000.
Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.
"Розв"язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою" (6 клас)
ЗАДАЧА 1.
Найвища в Україні метеостанція розташована в Карпатах на схилі гори Пожижевська. На вершині цієї гори (висота 1820 м) барометр показує атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на станції – 605 мм рт. ст. Обчисліть висоту розташування метеостанції, якщо на кожних 100 м підйому атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.
Розв’язання:
1) Якщо на висоті 1820 м - атмосферний тиск 578 мм рт. ст., а на станції - 605 мм рт. ст., то зрозуміло, що станція розташована нижче, тому що з висотою атмосферний тиск знижується. Визначаємо різницю між атмосферними тисками: 605 - 578 = 27 мм рт. ст. (різниця тисків).
2) Далі визначаємо різницю висоти між станцією і вершиною гори, адже нам відомо, що на кожних 100 м підйому атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст.: 27 : 10 * 100 = 270 м.
3) 1820 - 270 = 1550 м (висота місця розташування станції Пожижевська)
Відповідь: станція Пожижевська розташована на висоті 1550 м.
Географічні задачі з розв"язками для 8 класу
Задача 1
Витік річки Рось знаходиться в балці Дубина між селами Левківка і Ординці Погребищенського району Вінницької області на висоті 270 м над рівнем моря. Гирло – поблизу села Хрещатик Черкаського району Черкаської області на висоті 70 м над рівнем моря. Визначте падіння і похил річки Рось, якщо її довжина складає 346 км.
Розв язок:
падіння: 270 м – 70 м = 200 м;
похил: 200 м : 346 км = 0,58 м/км.
Задача 2
Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 4 см на ній відповідають 100 км на місцевості.
Розв язок:
4 см : 100 км
100 : 4 = 25
іменований масштаб в 1 см 25 км;
в 1км 1000м;
в 1м 100см;
тоді в 1км 100 000 см
25 км х 100 000 см = 2 500 000
Числовий масштаб: 1 : 2 500 000
Задача 3
Який масштаб плану, якщо земельна ділянка площею 0,16 га займає на ньому 64 см квадратних?
Розв язок:
0,16 га це 1600 м кв; корінь квадратний з 1600 = 40 м лінійних
Корінь квадратний з 64 = 8 см лінійних.
8 см на плані відповідають 40 м на ділянці; 40 : 8 = 5
Іменований масштаб: в 1 см 5 м; оскільки 1 м = 100 см, то числовий масштаб буде 1 : 500
Задача 4
Визначте температуру на дні шахти глибиною 700 м, якщо середньорічна температура місцевості 7,8 градуса, глибина ізотермічного горизонту 20 м., а геотермічний градієнт становить 3 градуси на 100 метрів.
Розв язок:
700 – 20 = 680
680 : 100 = 6,8
6,8 х 3 = 20,4 градуса
7,8 + 20,4 = 28,2 градуса (приблизно)
Задача 5
Яким буде місцевий час у Черкасах (32 градуси сх. д.), якщо у Рівному (26 градусів сх. д.) за місцевим часом 7 год 40 хв?
Розв язок:
1) 360 град : 24 год = 15 град/год ( в 1 годині 15градусів)
2) 60 хв : 15 град = 4 хв ( за 4 хвилини Земля обернеться на 1градус)
3) 32 град – 26 град = 6 град
4) 4 хв х 6 град = 24 хв
5) Черкаси на схід від Рівного, тому: 7 год 40 хв + 24 хв = 8 год 04 хв.
Задача 6
Визначте тиск на вершині г. Роман-Кош (1545 м), якщо на рівні моря ПБК (Південного берега Криму) він становить 750 мм. Баричний ступінь: 1мм рт. ст. на кожні 10 м висоти.
Розв язок:
1545 : 10 = 154,5 мм
750 мм – 154,5 мм = 595,5 мм.
Немає коментарів:
Дописати коментар