Фізико-географічне райорнування Українських Карпат

Карпати становлять окрему ланку у велетенській системі гір, які простяглися через усю Євразію, від Атлантичного до Тихого океану

Гірські хребти Карпат простяглися велетенською дугою у вигляді підкови на 1500 км. Загальна площа Карпатської гірської країни – 188 тис. км2 – тільки втричі менша від усієї площі Української держави.

Українські Карпати  які також називають лісистими поділяються на такі фізико-географічні області:

Зовнішні Карпати - розташовані в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Простягаються з північного заходу на південний схід смугою завдовжки 260—280 км і завширшки 30—40 км. До цієї частини Карпат належать Східні Бескиди, Зовнішні(Скибові) Ґорґани   та Покутсько-Буковинські Карпати. Переважні висоти 800—1000 м, максимальна —1836 м (г. Велика Сивуля).

Являють собою систему низькогірних та середньогірних асиметричних хребтів. Розчленовані долинами річок Стрию, Свічі, Пруту, Черемошу, Серету тощо. У межах Зовнішньокарпатської області поширені середньо-, низькогірні, улоговинні ландшафти з ялиново-буковими, ялиново-широколистими лісами.

Середньогірні хребти Горган займає субальпійський пояс з кам'янистими осипищами, криволіссям, гірськими луками. У Зовнішніх Карпатах знаходяться Карпатський природний національний парк, заказники Джурджійський, Тавпиширківський, Садки.

Вододільно-Верховинські Карпати — розташовані в межах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та (частково) Чернівецькоїобластей.

Область характеризується переважанням низькогірних і середньогірних хребтів з м'якими обрисами та увалистих улоговин з абсолютними висотами 800—1200 м, помірно прохолодним кліматом і ялиновими лісами,  Значні площі зайняті вторинними луками та орними угіддями..

У межах Вододільно-Верховинських Карпат розташовуються частина Карпатського заповідника та декілька заказників загальнодержавного значення, а також основні карпатські перевали. Район активного туризму.  входять гірські хребти Вододільний, Верховинський, Горгани, а також Ворохта-Путильське низькогір'я, Стрийсько-Сянська верховина, Воловецька верховина, Ясінська міжгірна улоговина. 

Полонинсько-Чорногірські Карпати - розташовані в межах Закарпатської та (частково) Івано-Франківської і Чернівецької областей.

Найвища частина Українських Карпат з добре вираженою висотною поясністю ландшафтів. Середні висоти 1400—1600 м, максимальна — 2061 м (г. Говерла). Вона розташована між Вододільно-Верховинською, Рахівсько-Чивчинською та Вулканічно-Карпатською фізико-географічними областями. До складу області входять Полонинський хребет, гірські масиви Свидовець, Чорногора та Гринявські гори. 

Кліматичні умови змінюються з висотою.  Середньогірні хребти в нижніх і середніх частинах вкриті буковими і ялиновими лісами. Під цими лісами розвинулися буроземні і дерново-буроземні ґрунти. На більш пологих південно-західних схилах, де більше тепла, ростуть букові ліси, на північно-східних – ялинові, ялиново-ялицеві. І букові, і ялиново-ялицеві ліси піднімаються до лучного субальпійського поясу. Верхні частини гірських хребтів мають круті схили, на них є льодовикові форми – кари, осипні конуси.

Рахівсько-Чивчинські Карпати - знаходяться в східній частині Закарпаття. Їх територія складена найдавнішими в Українських Карпатах гірськими породами – палеозойськими вапняками і сланцями, тріасовими конгломератами, вапняками і доломітами, юрськими вапняками, крейдовими сланцями і пісковиками. Схили Рахівсько-Чивчинських гір круті, їх вершини і гребені гострі. Не випадково один з гірських масивів цього району названо Гуцульськими Альпами. Рахівські і Чивчинські гори розчленовані глибокими річковими долинами на окремі масиви. Чивчинські гори є вододілом річок Тиси, Пруту, Серету.  Зима холодна, , літо прохолодне, середні температури  змінюються залежно від висоти гір  Переважають буроземні ґрунти, які розвинулись під буковими, ялиновими і ялицевими лісами, що піднімаються до 1700-1800 м. Вище знаходиться пояс з гірської низькорослої сосни, вільхи, ялівцю. Для Рахівсько-Чивчинської області характерні середньогірські, альпійські, гірськоущелинні і долинно-терасові місцевості.
У межах області знаходиться Чорногірський масив Карпатського заповідника та кілька заказників, понад 50 пам'яток природи.

Вулканічні Карпати - знаходяться в межах Закарпатської області на південний захід від Полонинсько-Чорногірського хребта. До них входять власне Вулканічний хребет, Березне-Ліпшанська долина, Іршавська і Верхньотисинська улоговини. Вулканічні Карпати утворилися в неогені. Хребет складений вулканічними породами: андезитами, туфами, базальтами. Над прилягаючою до хребта Закарпатською низовиною він піднімається на 600-700 м. Долини річок Тиси, Боржави, Латориці розділяють Вулканічний хребет на окремі масиви. Клімат помірно теплий, вологий. У цих умовах добре ростуть дубово-букові і букові ліси. 
На території Вулканічно-Карпатської області знаходяться частина Карпатського заповідника, заказники Росішний, Чорна гора, пам'ятки природи гора Яворник, урочище Тепла Яма та ін.